Cтежки
Вірш / Психологія і відносиниЗмінився стан усіх думок.
І я не той, і все не так.
Боюсь зробити знову крок.
Дай, Боже, милий мені знак.
Сира земля від моїх сліз.
Камінням сум здавив кадик.
Я бачу бруд увесь наскрізь,
Але до нього, нажаль, звик.
Сиділи поряд ми колись,
Здавалось поряд назавжди.
Але як стежки розбрелись,
Одна сюди, друга – туди.
Так важко жити з тягарем,
Та я ношу його в собі.
У серце він стальним ножем,
Як і мені, припав тобі.
???? ????????? ??????: 24 2011