В цілому світі ми одні

Мороз по шкірі пробігає
Від дотику твоїх долонь
І в цей момент в серцях палає
Кохання нашого вогонь.

Вогонь, що гріє й не пече,
Вогонь, в якому не гориш.
Поклавши руку на плече
Ти не говориш, а мовчиш.

Торкаємось устами ми,
Покритий інієм весь світ,
Але для нас нема зими,
Для нас, то яблуневий цвіт.

В палкому нашому диханні
Пухнастий білий тане сніг
І теплим він дощем весняним
Лягає біля наших ніг.

Чомусь стривожені й щасливі,
В наших очах горять вогні,
Ще дуже юні і красиві
В цілому світі ми одні.