Мій всесвіт палає в кольорах індиго

Вірш / Психологія і відносини

Мій всесвіт палає в кольорах індиго, 

Де час і простір втрачають вагу. 

Мандрую в глибинах підсвідомості

Шукаю істину у власному шляху.

Горизонти нові спалахують зорею, 

Крізь чорні діри сумнівів лечу. 

До світла правди йду я за мрією, 

В стрибках квантових ідей живу.

Квантові стрибки мене несут крізь ночі, 

У вимірі, де серце – головний закон. 

Гравітація душі тримає мене міцно

вона – мій компас, мій незламний трон.

Галактики любові розквітають ніжно, 

Серед незвіданих і темних берегів.

Я – жінка-всесвіт, вільна і безмежна, 

Індиго-мрійниця космічних віражів.

A