Мій всесвіт палає в кольорах індиго
Вірш / Психологія і відносиниМій всесвіт палає в кольорах індиго,
Де час і простір втрачають вагу.
Мандрую в глибинах підсвідомості
Шукаю істину у власному шляху.
Горизонти нові спалахують зорею,
Крізь чорні діри сумнівів лечу.
До світла правди йду я за мрією,
В стрибках квантових ідей живу.
Квантові стрибки мене несут крізь ночі,
У вимірі, де серце – головний закон.
Гравітація душі тримає мене міцно
вона – мій компас, мій незламний трон.
Галактики любові розквітають ніжно,
Серед незвіданих і темних берегів.
Я – жінка-всесвіт, вільна і безмежна,
Індиго-мрійниця космічних віражів.