Мої перші кроки в письменництві: Від шаленого абсурду до суворого дарку

Кожен письменник починає свій шлях із пошуку форми, стилю та меж власної уяви. Хтось пише несміливі новели, хтось — класичні оповідання. Мій же творчий старт (під маркуванням G_Raw_Truth) свого часу зачепив жанр радикального поп-культурного абсурду та безкомпромісного треш-стьобу.  

Сьогодні, коли я працюю над серйозною соціальною драмою та похмурими вестернами на кшталт «Індіанця Джо», мені іронічно й тепло згадувати свої ранні чернетки. Це був період, коли фантазія не знала жодних рамок і цензури. Хочу поділитися з вами фрагментами мого старого концепт-сценарію — божевільної франшизи «Форсаж», яка переросла в ядерний кросовер із Marvel, Термінатором, Трансформерами та Тачками.

Режисери та сценаристи Голлівуду, ловіть ідею, поки я добрий. Навіщо зупинятися на 10-й частині, якщо можна витиснути з цього конвеєра абсолютний максимум?

Частина I: Мультивсесвіт, фаберже та афганський транзит

Усе починається з того, що класична філософія Домініка Торетто про «сім`ю» стикається з космічною загрозою. Але вирішення проблеми вимагає від головного героя занадто великих жертв.

Фрагмент 1. Форсаж 10 & 11

Форсаж 10: Торетто дізнається, що Сайфер — це переодягнений Танос. Для боротьби з ним потрібно зібрати Камені Вічності. На щастя, два камені завжди були з Домініком. Але те, де саме знаходилися ці камені, для команди і самого Торетто стане великим сюрпризом. Сюжет розвивається навколо пошуків і сумнівів персонажа Дізеля: чи варто заради перемоги позбавлятися своїх «фаберже»? Після тривалих монологів його команди про сім`ю (близько 2-х годин), Торетто наважується підрізати своє право на продовження роду. Частина фільму, де вони шукають решту каменів, триває 10 хвилин.

Форсаж 11: Після того, як усі камені зібрані, Дом і його команда вирушають в інший всесвіт. Це стало можливим завдяки порталу, побудованому з купи гівна, палиць, старого акумулятора, мотка ізоляційної стрічки, пожованої пальчикової батарейки, старої пральної машини та пакетика з 11 грамами найдобірнішого афганського героїну. Сюжет триває 4 години.  

Частина II: Кросовер з Марвел та інцест Капітана Америка

Прибуття в інший всесвіт виявилося не зовсім таким, як очікували супергерої. Концепція «сім`ї» Торетто наздогнала навіть Месників.

Фрагмент 2. Форсаж 12 & 13

Форсаж 12: Після прибуття у всесвіт Марвел, команда на чолі з Домініком знаходить Месників. Після розмови з ними з`ясовується, що Капітан Америка — це рідна сестричка Домініка. Яка після інцесту зі своїми братами по малолітці переїхала в інший всесвіт і, не витримавши ганьби, змінила стать. Після такого одкровення Месники вирішують все-таки поступитися правом «відп*здити Таноса» своїм новим знайомим. Сюжет триває близько 4-х годин.

Форсаж 13: Нарешті Домінік Торетто зустрічається з Таносом обличчям до обличчя. Після добротного махачу Дом змушений нанести вирішальний удар по яйцях Таноса. Але в один момент передумав, цілує Таноса в губи з язиком і відпускає. Команда в шоці від такого повороту подій. Сюжет триває близько 2-х годин.  

Частина III: Судова тяганина з кіборгом та аліменти у боліварах

Повернення додому принесло нові проблеми. На цей раз демографічні. Як юрист за фахом, я просто не міг не додати сюди елементи жорсткого судового процесу, нехай і в абсолютно абсурдному сетингу.

Фрагмент 3. Форсаж 14, 15 & 16

Форсаж 14: На газоні Торетто відкривається портал, з якого виходить Т-800. Між Термінатором і Домініком зав`язується жорстокий бій подушками. Сили рівні, вони сідають за стіл переговорів. Виявляється, у всесвіті майбутнього йде війна, і людству потрібен рятівник, якого Т-800 має зачати від Домініка. Дом категорично відмовляється. Але команда вирішує, що місія занадто важлива, підсипає Торетто в чачу снодійне і за допомогою технологій майбутнього вживляє Домініку яйцеклітину. Через 9 місяців народжується малюк — майбутній знищувач Скайнету. Сюжет триває 8 годин.  

Форсаж 15: Термінатор хоче забрати Джона Коннора, якого народив Домінік, у свій всесвіт. Домінік не хоче віддавати свого малюка роботу Т-800. Порадившись із командою, Дом вирішує подати на аліменти. З цим рішенням він йде прямо в суд. Після візиту Торетто в суд Термінатору приходить повістка, яка вимагає терміново з`явитися на розгляд справи. Сюжет триває 1 годину.  

Форсаж 16: Термінатор з`являється в суд і починається процес. Торетто висуває свої аргументи, зачіпаючи інтереси ЛГБТ,  зоофілів та інших філів, феминисток, а також людей різних расових, статевих та релігійних приналежностей. Т-800 короткий у висловлюваннях: ``Для знищення Скайнет потрібен цей пацан, якого виробив Домінік``. Суд постановляє: виплачувати Домініку аліменти з боку Термінатора в розмірі 1 000 000 000 венесуельських боліварів. А право вирішувати свою  долю надається новонародженому Джону Коннору. Перед монологом немовляти йде вставка від Віна Дізеля: ``Оскільки дитина зачата мною та Термінатором, вона в 1000 разів кмітливіша за інших``. Джон Коннор каже, що краще зніматися в «Термінаторі», ніж у цьому лайно-«Форсажі», відкриває портал, застрибує на мотоцикл, бере Т-800 під пахву і у*обує боротися зі Скайнет. Сюжет триває 10 годин .    

Частина IV: Галюциногенний десант, толерантність та дзеркало

Ближче до фіналу франшизи сюжет остаточно втрачає гальма, переходячи в психоделічний тріп, расові розбірки на задньому подвір`ї та пошук власної ідентичності в каналізації.

Фрагмент 4. Форсаж 17, 18 & 19

Форсаж 17: Домінік дуже злий. Він будує портал у всесвіт «Зоряного десанту». Матеріали знайшов на кухні: газова плита, ЛСД і пляшечка ацетону. Змішує це в каструлі, ставить на вогонь і зачиняє вікна. Портал відчиняється. Торетто наодинці знаходить усіх космічних жуків і чавить їх величезним тапком, а головного жука в печері підриває через соломинку, вставлену в акальний отвір. Сюжет триває 4 години.  

Форсаж 18: Під час посиденьок на задньому дворику Дом розповідає всі цитати, які існують в інтернеті. Його перебиває Роман Пірс. За що отримує від Домініка кулю. Але та від нього відскакує і влучає в Теджа Паркера. Команда з нерозумінням запитує Романа, як це куля відскочила. На що той відповідає: це тому, що він чорний. А на питання, чому куля влучила в Теджа, він знову відповідає: це тому, що він чорний. Сюжет триває 2 години.   

Форсаж 19: Домінік жорстко накурюється зі своїм відображенням у дзеркалі. Відображення повідомляє, що він — п`ята черепашка-ніндзя, яку Сплінтер програв у карти Шредеру. Оскільки панцира немає, Торетто примотує ізолентою до спини кришку від унітазу, називає себе «ЧерЕпЕшка-ниндзя» і спускається в каналізацію на пошуки сім`ї. Це міні-серіал на 10 серій, кожна по 2 години.

Частина V: Спідран у «Тачках» та фінальний тріп від санітарів

Фінал моєї першої грандіозної чернетки повертає нас у сувору реальність, де Домінік намагається наздогнати свій головний орієнтир — швидкість.

Фрагмент 5. Форсаж 20 & 21

Форсаж 20: Торетто дізнається, що він не найшвидший. Швидша за нього тільки блискавка... Блискавка Маккуїн. Щоб вирішити проблему, Дом затарюється сухариками, чипсами, колою. Сідає перед телевізором, вмикає мультики, дістає свій 30-сантиметровий бульбулятор. І за мить він уже у всесвіті «Тачок», ганяє з Блискавкою по треку і виграє. Але факт, що Дом не є тачкою, змушує суддів віддати перемогу Маккуїну. Дом не сильно засмучений: головне довести це самому собі. Сюжет триває 2.5 години.

Форсаж 21: Минає кілька років. Домініку стає нудно і він сам собі вирішує, що він — позашлюбна донька Оптимуса Прайма. Щоб потрапити у всесвіт Трансформерів, Дом замовляє 4 кілограми метамфетаміну, зжирає це все в одну харю і через секунду вже біжить оголений  по полю. Його наздоганяють санітари й кричать: ``Не тікай, ми тільки хочемо взяти автограф!``. А Торетто їм відповідає: ``Хрін вам, а не автограф. Мені ще Форсаж знімати!``. Сюжет триває 20 хвилин, це короткометражка.

Епілог: Чому саме 21 частина?

Чому я зупинився саме на 21-й частині? Ну, яка франшиза, таке й очко.

Цей треш-епос свого часу допоміг мені зрозуміти головне: фантазія письменника має бути абсолютно вільною від страху «а що скажуть інші». Виписавши весь цей божевільний поп-культурний деструктив та закривши гештальт чистого хаосу, я зміг структурувати свій стиль і перейти до створення зрілої, похмурої та психологічно глибокої прози.

Але іноді, коли мені здається, що сюжет мого нового оповідання чи похмурого вестерну стає занадто передбачуваним, я згадую Домініка Торетто з кришкою від унітазу на спині — і просто дозволяю собі творити без обмежень.