Щастя в простих речах
Проза / Блоги
Мене наповнює радість від того, що я просто живу. Не знаю, звідки взялося це відчуття, але я дуже й дуже задоволений собою. Можливо, справжнє щастя і радість – у простих речах. У мене є дах над головою, є що поїсти, є чиста вода, є можливість прийняти теплий душ. Я не позбавлений радості випити гарячої кави, маю змогу посидіти у соціальних мережах, іноді щось почитати. Я не позбавлений волі й свободи. Усьому цьому можна тільки радіти.
Усьому свій час. Час збирати і час розкидати каміння. Я ще не досяг того, чого мені хотілося б. Але я думаю про це і не боюся мріяти. Як завжди, не розкриваю своїх планів і намагаюся зосереджуватися на найкращому. Моя пам`ять тішить мене минулими спогадами. Треба пам’ятати, що немає ніякого «завтра», є лише безкінечне «зараз». І ми можемо бути щасливими тільки в цей момент. Не варто відкладати щастя на потім.
Як завжди, лягаю пізно. Вставати о п’ятій ранку було безглуздою затією, і вона, як бачите, не здійснилася. Будильник поставлений на сьому, але я його вимикаю і встаю ближче до дев’ятої чи десятої. Останнім часом я намагаюся прокидатися раніше. Мій сонний стан і небажання вранці вставати з ліжка, здається, відступають. Багато хто каже, що успішні люди – «ранні пташки», але я думаю, що мій режим сну не стане перешкодою на шляху до успіху.
Намагаюся змусити себе працювати. Я лінивий і цього не заперечую. Багато думаю. Часто палю. Звичка вже в’їлася і не залишає мене. Тож кинути палити до 33 років у мене не вийшло. Може, з часом. Одинадцять днів тому я святкував свій день народження. Відзначив скромно.
На цьому все.