Сум

Коли сонце сідає за обрій
і вітер легкий колихає листки
на небеса здіймяються зорі
немов у морі ті маяки
летять птахи там білокрилі
і хмари так пливуть поволі як тії
кораблі
так місяць усміхається
з журбою і сяйвом грає
до рідної землі
там озерце маленьке біля моря
виблискує до тебе
немов у тому сні
так хвилі бються об каміння
змиваючи поволі усі брудні мої думки
там берега солоні
і терпкий слід у мене на душі
пянке вино реальності і долі
та серця стук переживання юності
простих речей кохання і любові також і
ревності і дум які думки нас
накривають з головою такий
нестерпний в мене сум!!!!!!!!!