Частина шоста. Рукава з органзи для свідомої помилки
Проза / Гумор
Жодна людина не вибирає зло, тому що це зло, вона лише помилково приймає його за щастя і добро, до якого прагне.
Єва, відчувши п’ятою точку якусь підставу, не пообіцяла не бити, і була тому дуже рада. Адже те, про що попросив Богдан, не вкладалося в голові! Вони намотували кола кімнатою. Хлопець тікав, а дівчина намагалася відгамселити його подушкою. Виглядало це доволі кумедно, бо обоє пам’ятали про сусідів знизу і пізній час, тому мусили мінімізувати тупотіння своїх ніг. Однак, бойові дії закінчилися лише після того, як Єва підковзнулася, а Боря спіймав її й міцно тримав, поки вона не припинила вириватися та погрожувати придушити.
— Не розумію, чому ти так збісилася…
— Т-а-а-а-к, ти ж лише запропонував чужій нареченій вийти заміж за хлопця, якого не цікавлять дівчата.
— Чорт, Єво, мені здавалося, ти унікальний екземпляр жіночої статі. А викручуєш почуте в німецький хрест, як істинна дівчина.
— О-о-о!!! От тут краще помовч. Як людина з п’ятирічним стажем стосунків я можу з абсолютною впевненістю сказати, що ми цьому навчилися в істинних гуру чоловічої статі.
Насправді ця ідея давно періодично проскакувала в Богданових думках. Суть полягала в тому, щоб розіграти весілля для мами й чкурнути жити до іншого міста. Він завжди списував це на дурниці на фоні відчаю.
Однак, нещодавно йому запропонували престижну роботу і навіть гарантували житло. Хлопець планував ганебно втекти від власної матері й надалі тримати в секреті своє місце проживання, залишивши перед тим у її поштовій скриньці лист з зізнанням.
Та коли Богдан дізнався на що наважилася Єва, то пригадав свої скороминущі думки про фіктивне весілля і зважився на власну дурість. Доведеться потім звісно вигадувати причину розлучення. Але так можна зберегти теплі стосунки з найближчою людиною.
В такій ганебній грі більш логічним було б найняти жінку, яка принаймні пару років пограє роль його дружини. Але тут вилазило аж три мінуси: по-перше, доведеться жити під одним дахом з чужою людиною, по-друге, мама може до неї прив’язатися і по-третє, такі послуги влетять в солідну суму. Інша справа — Єва. Ця авантюристка, як він думав, погодиться допомогти безкоштовно. І жити з нею не доведеться. Просто вигадає, як не пускати маму в його нове житло певний час, а натомість іноді провідуватиме її разом з «дружиною». Хоча подібне можна провернути й з тою, що робитиме це за гроші.
Однак, на цей момент він був не настільки багатим для оплати таких послуг. Тим більше Єві хлопець чомусь довіряв, і щось йому підказувало, що з будь-якою іншою перебуватиме в постійній напрузі, аж доки не завершить свою аферу.
З роздумів хлопця витягнув дзвінкий сміх. Богдан з німим запитанням витріщився на дівчину.
— Що? Круто ж побігали! Давно так не веселилася.
— В тебе завжди так різко настрій змінюється?
— Мій настрій стабільний. Просто в мене різне ставлення до тих чи інших речей. Так, розважилися ми дійсно добре, але ця твоя ідея з фальшивим весіллям…
— Договорюй.
— Це не занадто: так обманювати рідну матір?
— Воно то так, але якщо я приведу їй зятя замість невістки, то буде ще гірше.
— Я розумію твої мотиви, але це дуже неправильно, Бодю.
— Те, чим займаєшся ти, також.
— Гаразд, припустімо я погоджуся. Де внуків братимеш?
— Ти — жінка, я — чоловік. Зробимо.
— Щ-о-о-о?!
— Та жартую я, — розсміявся. — З цим маса варіантів. Наприклад, сказати, що я не можу їх мати й взяти з дитячого будинку. Або не казати й видати всиновленого за свого. А якщо розбагатію, то й справді зможу своїх дітей завести. При достатній кількості грошей можна стати батьком не розділяючи ліжко з жінкою.
— Жахливі думки. А що ти будеш робити, якщо зустрінеш… особливого хлопця? Ховатимеш його від матері?
— От коли зустріну, тоді й подумаю. Який сенс псувати стосунки з мамою своїми зізнаннями, якщо такої людини на разі немає?
Єва крутилася перед дзеркалом, розглядаючи простеньку білу сукенку трохи нижче коліна. Рукава вільного крою, з органзи. Про фату навіть мови не йшло. Та й особливо святкової зачіски не робила. Зв’язала бокові пасма на потилиці й одягла маленький гребінець з розсипом білих камінців. Вона навіть туфлі на каблуках не одягала. Замість них обрала замшеві балетки ніжного кремового кольору.
Дівчина знову й знову запитувала себе, навіщо погодилася на це. Зараз, вивчаючи своє відображення в дзеркалі, вона відчувала себе зрадницею. Перед Артемом і батьками, адже вони мусили збрехати, що вона сирота, аби не виникло питання, чому мама і тато не прийшли на весілля власної доньки.
Богдан влаштував все всього за один день. Єва мовчки дивувалася, звідки в нього знайомі, які можуть без зайвих запитань допомогти з фіктивним весіллям, та ще й так оперативно.
Анна Костянтинівна була шокована, коли отримала запрошення на таку довгоочікувану подію через день після знайомства з невісткою. Добре, що в неї і її сина фактично немає родичів. Таким чином не довелося виправдовувати рішення одружитися у вузькому колі, яке складалося з тих самих друзів і знайомих, які допомогли Богданові.
Щодо Єви, то вона вперше почувала себе так огидно. Відчуття було таке, ніби добровільно пірнула в яму з гноєм, який проникнув у неї буквально скрізь. Хотілося попросити пробачення, але такої змоги не було і ніколи не буде. Ще постійно здавалося, що Анна Костянтинівна розкриє їхній обман, або, що ще страшніше, згадає, хто вона така. Та жінка, яка швидко відійшла від образи через те, що діти не зізналися раніше, не могла натішитися весіллям сина.
На годиннику була майже дванадцята ночі, коли Єва і Богдан повернулися до його квартири. Дівчина дуже хотіла прихопити свої речі й забратися в готель, але за легендою молодята мали поїхати до іншого міста лише післязавтра, тобто на ранок до них цілком могла навідатися Анна Костянтинівна, і хтозна на скільки раннім буде цей візит.
Дівчина на ходу роздягалася, лишаючи за собою доріжку з балеток, панчох, сукні й гребінця для волосся. Ввімкнула холодну воду і стала під душ, ані зачиняючи двері, ані знімаючи білизну. Єва стояла ніби статуя під дощем, а по обличчю розтікалися чорні доріжки — залишки макіяжу. В голові знову і знову прокручувався момент, коли мама Богдана сказала їй по секрету: «а я й помітила кільце в тебе на пальці, коли вперше побачила. Здогадалася, що Бодечка пропозицію тобі зробив, але вирішила почекати, коли самі скажете».
Та жінка прийняла каблучку, подаровану Артемом за пропозицію від її сина! В цей момент їй захотілося пошматувати весільну сукню і про все розповісти. Невідомо, де вона тоді відшукала сили втримати в собі цю бурю та вимучити стриману посмішку, яку сприйняли як ознаку того, що наречена зашарілася.
Хлопець, відчуваючи, що все це погано скінчиться, самостійно налаштував воду так, щоб вона була теплою, приніс власну піжаму зі словами «для тебе буде великувата, але одну ніч поспати згодиться» і зачинив двері, пригрозивши перед тим, що прийде мити її власними руками, якщо вона не вийде через десять хвилин.
— Це все грандіозна помилка, — сказала Єва, щойно вийшла з ванної кімнати.
— Ми ще два дні тому обоє знали про це. Якщо це тобі хоч трішки допоможе, я також почуваюся купою лайна, — видавив криву посмішку. — Але якщо не це, то, можливо, чашечка чаю?
Дівчина взяла запропонований ароматний напій після того, як вмостилася під ковдрою — Богдан підготував їй постіль, поки вона милася. Після душу їй трохи полегшало, з’явилося фантомне відчуття, ніби змила з себе бруд. Хоча в середині було так гірко, що іноді цей присмак навіть в роті відчувався.
— Слухай, не знаю, що ти їй скажеш, але я не буду з тобою разом «переїжджати». Тобто, маю на увазі… твоя мама захоче провести нас… Зроби так, щоб мені при цьому не довелося бути присутньою.
— Без проблем, — сів біля неї, злегка відсунувши ковдру. — Ти ж не проти?
— Ні, — посунулася, аби хлопець міг сісти зручніше. — Бодю, ти все ще хочеш продовжувати це?
— Я зовсім не сумнівався в своєму рішенні. Розумів з самого початку, що роблю помилку і змирився з цим, бо для мене це лінія найменшого опору. Але сьогодні вперше засумнівався, — нервово почухав лоба. — Але знаєш, я тут про дуже дивну штуку подумав… Аби ти не була заручена, то з тебе й мене непогана пара вийшла б. Тобто пара друзів. Розумію, що звучить дивно, але в нас явно виходить знайти спільну мову, ми розуміємо одне одного, тому змогли б створити досить затишну атмосферу. Завжди було б до кого вертатися після роботи. Оскільки ми просто друзі, не обмежували б одне одного у спілкуванні з іншими… чоловіками, тобто раптом що, розлучилися б по-мирному.
— Непогано для самотніх за сорок, які жадають мати поруч бодай когось.
— Я б і зараз не відмовився… Шкода, що в тебе є наречений, — короткий смішок, а за ним гучне сьорбання. — Якщо раптом передумаєш, приїзди.
— Я гадаю, ти ще зустрінеш свою другу половинку.
— В мене є серйозні сумніви щодо цього. Але навіть якщо станеться таке диво, я завжди буду радий бути тобі другом.
— Але не по сексу.
— Е-е-е… — Богдан від несподіванки ледь чашку не впустив.
— Ніколи не чув про таке?
— Чув. Просто я тут про духовне і тому подібне… Не очікував почути таке від тебе.
— Ну, мені давно не шістнадцять. Про таке я також думаю. Просто хотіла сказати, що якщо й одружуватися по дружбі, то з тим, з ким і ліжко можна по-дружньому розділити.
— Боже, здається мене щойно відшили, — Богдан так голосно розсміявся, що його сміхом і Єва заразилася. — Слухай, я завжди хотів дещо спробувати.
— Що?
— Тільки пообіцяй, що не битимеш.
— Бод-ю-ю-ю… — підсунула своє обличчя до його, між ними лишалося близько десяти сантиметрів. — Сюди дивися, — вказала пальцем на око. — Бачиш?
— Що? — хлопець дійсно старався побачити щось в її оці, подумавши, що, можливо, в нього вія потрапила.
— Як воно сіпається, Бодю! — виписала гучний запотиличник. — Моє. Око. Вже. Сіпається! — з силою відкинулася на подушку. Та через хвилину озвалася: — Гаразд, кажи, що там знову породила твоя хвора фантазія.
— Ну, ти приваблива, в тебе красиві форми, — вирішив почати здалеку. — Тому, аби мені подобалися дівчата, я б, мабуть… ти… я… захотів би тебе.
— Мені варто почати думати, що ти натурал, який обманув мене, аби скористатися моїм тілом у своїх ницих цілях?
— Ні! — хлопець так розхвилювався, що не помітив того, що Єва відверто кепкує з нього. — Якщо хочеш, покажу фотки з колишнім.
— В тебе був хлопець?!
— Що за здивований тон?
— В твоїх роздумах така приреченість сочилася, що я чомусь подумала, що в тебе ні з ким не клеїлося.
— Ти ж наче розумна. Приреченість в думках з’являється після пережитої драми.
— Лади, то що ти там мостив стосовно моєї привабливості?
— Ми з тобою навіть на весіллі не цілувалися, — Єва хмикнула, згадавши як вдало прикрила їхні обличчя букетом в потрібний момент. — А мені завжди хотілося перевірити, чи міг би я відчути збудження через контакт з жінкою.
— Трясця! Ти що надумав? — присунула ноги до себе і забилася в куток. — Ніяких «контактів»!
— Я лише хочу перевірити, чи відчую щось. Я не переходитиму межу дозволеного, обіцяю.
— А дідько знає, де там в тебе та межа!
— Раптом що, у тебе доволі професійно виходить лупити мене подушкою.
Хвилю подумавши, Єва кивнула і розслабилася. Богдан наблизився до її обличчя. В ній раптом прокинувся чисто спортивний інтерес перевірити, чи дійсно він стовідсотковий гей. Заплющила очі. Нічого не відбулося. Навіть коли минула ціла хвилина. Вже збиралася розплющити їх, коли відчула дотик тремтячих губ. Вона дозволила цілувати себе. Відчула, як він провів долонею від шиї до грудей, від них до живота, а потім перемістився до внутрішньої частини ноги. Дівчина вже приготувалася зупинити дійство, якщо Богдан дозволить собі більше, але той різко прибрав руку і відсторонився.
— Ну що наперевіряв? — всілася посеред дивану, зігнувши ноги в колінах перед собою.
— Можеш ходити по квартирі голяка. Максимум, що я відчую — подив від того, як ти не мерзнеш.
— Та ні, в мене й так список секретних секретів від майбутнього чоловіка збільшується в геометричній прогресії, — склала долоні на грудях і опустила очі. — До речі, я раніше думала, що це лише натуралам кортить перевірити стійкість нетрадиційної орієнтації ближнього свого.
— Ще скажи, що ти ніколи в житті не задумувалася спробувати з жінкою.
— Це трохи інше.
— Те саме.
Єва вже приготувалася до цілого потоку аргументів, хоча підсвідомо вже погодилася з ним, але Богдан мовчки пішов розкладати диван для себе. Опісля — в душ. Дівчина тим часом вирішила перевірити, чи не спробував нарешті якось зв’язатися з нею Артем.
Проглянула всі месенджери й соціальні мережі. Ні дзвінка, ні повідомлення. Жодного. Тобто його наречена не виходить на контакт вже чотири дні, а йому до лампочки?! Вирішила написати Артемові, вже навіть почала набирати текст повідомлення, та раптом у ній ввімкнулася типова жінка і вона просто розсердилася на нього. Чудово усвідомлюючи, що не має на це права після всього, що зробила і ще зробить. Стерла те, що встигла надрукувати й вимкнула телефон.
Поки Єва переходила з режиму розумної людини в режим стереотипної жінки, Богдан встиг прийняти душ, почистити зуби й передягтися в піжаму.
— Це тобі, — дав їй якусь візитку і, не втримавшись, додав: — Подарунок на весілля.
На невеличкому шматочку картону виблискував сріблястий напис: «Приватна клініка «Vira»», а нижче три номери телефонів та адреса.
— І нащо мені це?
— Стас з твого списку проходить ординатуру у хірургічному відділені цієї клініки.
— Звідки?..
— Я іноді перетинаюся з ним у компанії спільних знайомих. До цієї клініки звідси можна доїхати за пів години на автобусі. До слова, там пристойні лікарі. Я навіть раз лікувався у них. Ціни не для простих смертних, але мені типу як по блату зробили хорошу знижку.
— Дякую!
— Тільки не вляпайся ще й там в історію.
Частина сьома. Солодкі крихти на губах як перший вісник небезпеки
Частина з гумористичної повісті ``Вояж перед весіллям``. Шукайте інші розділи у збірці з відповідною назвою.
