Сповідь перед втраченим коханням

Залишайся завжди щасливою,
Такою стрункою, такою ж вродливою.
Разом зі мною хай йдуть твої муки,
Тепліші долоні хай твої гріють руки.

Я не забуду, мабуть, ніколи
Твій запах волосся й відколи
Не стало вже нас і вогник погас,
Моє стихло життя, зупинився час.

Завжди будучи у вирі подій
Не сприймав твоїх мрій, крилатих надій.
Як в казці бабуся з розбитим коритом
Сиджу серед поля на одинці із житом.

Колись ми разом тут проводили час.
Колись не було щасливіших за нас.
Нас ладна була ти здійняти до неба.
Пробач, що я був далеким від тебе.

...Ти залишайся завжди щасливою,
Такою стрункою, такою ж вродливою.
Разом зі мною хай йде твоє горе,
Хай йде твоїх сліз наплакане море.

Я не цінував і мені гріш ціна.
Тепер поміж нами постала стіна.
І її не зруйнує моя сповідь запізна,
У наших стосунків рана наскрізна.