Тінь без совісті

Похмурими ступенями вниз

Я спускаюсь, чекаючи промені

Що вітають з заходом мене

Відкриваючи небо зоряне

Опускаючись вниз—я тремчу

У спокусі й незнаності плаваю

Незначущий час, я гублю

Білий день у губах твоїх мʼякоті

Хай твій стогін заслонить мій сум!

Всі думки—оминають талію

Погляд наскрізь блакитних очей

Хай замінює небо із хмарою

Промінь сонця відбитий в росу

Мовби пісня, твій голос чаруючий

Обіймав би тебе до схочу

Та боюсь, що загину із розпачу

Чекав завжди, здається, тебе

Мріяв тільки про тебе в самотності

Але зараз з тобой—силует

Що залишився тінню без совісті