публікацій
Ну що, мої маленькі допитливі поціновувачі бруду, нарешті ви дочекалися! Здуваю пил зі спогадів про юрфак і двох казкових імбецилів, з якими мені «пощастило» вчитися. Дешеві понти, армійські гільзи, метання болтів над головами та квіткові стартапи. Буде цинічно й без цензури. 💀
Вже багато років Тоня бачить з вікна власної квартири стареньку, яка приходить посидіти на лавочці та заспівати пісню кожного дев`ятнадцятого жовтня. Та ось, одного разу вона наважується спуститися до загадкової незнайомки й та вирішує поділитися з Тонею своєю історією...
Створи власний профіль аби бачити більше контенту та публікувати власні роботи.